Гумористичні історії про дітей

Я — мама двох дітей. Син і дочка — дві повні протилежності. Син завжди був спокійний в дитинстві, а донька базікала без угаву і нікому не давала спокою.

Зараз розкажу смішну історію про сина.

Я тоді була в розлученні. Моя мама жила близько, тому страхувала мене. Син нормально ходив в садок, але бувало всяке. Я його в сад відводила, а мама забирала, щоб він не сидів допізна. Шкода мені було вихователів, які змушені сидіти до ночі з-за одного-двох дітей.

Син був тихим і спокійним в дитинстві. Він міг годинами малювати на листку і нікому не заважати. За це його вихователі любили — ну абсолютно безпроблемний дитина!

В цей день син збирався в сад, а я — на роботу. Він у мене цілком самостійний був, тому я лише готувала одяг. Одягався він сам. Лише квапив.

— Мам, а чисті труси одягнути, треба зняти брудні? — раптом запитав син.

— Ні, зверху напяливай! — з сарказмом відповіла я.

Я і подумати не могла, що син чисті труси одягне поверх брудних, але коли бабуся прийшла забирати його з саду, вихователька їй сказала:

— А навіщо ви йому двоє трусів одягаєте? Я його запитала, а він каже, що мама так сказала.

***

Дочка у мене — шило. Вона й хвилини на місці посидіти не може. Як-то вона підійшла до мене і запитала:

— Мам, а у модЕлей велика зарплата? (саме "е", а не "е").

— Так, велика. А що?

— Значить, я хочу бути моделлю. Куплю собі, тобі і брата по машині, а бабусі — нові окуляри (у неї якраз скла побилися). Тобі яку машину, мам?

— Чорненьку! — з посмішкою відповіла я.

От і домовилися!

Якось трапився ще один кумедний випадок. Я збиралася на роботу і гладила речі. Спідниця була гофрована, тому довго я з нею возилася, а потім взялася розгладжувати палантин. Донька крутилася поруч і постійно говорила щось.

— Мам, а якщо ти помреш, твій шарф мені дістанеться? — каже вона і приміряє мій палантин.

— Ну так, — серйозно відповіла я.

— А спідничка?

— І спідничка.

— Величезне спасибі, мамочко! — радісно відповіла донька.

Через хвилину вибігає і каже:

— А коли ви всі помрете, я зроблю дискотеку. А то ви мені постійно забороняєте голосно співати і слухати музику.

Ми — це я, син і моя мама. Ось такі нас чекають "поминки".

А у вас є якісь смішні спогади, пов'язані з вашою малечею?

Джерело