Я хочу навчитися так розмовляти не тільки з дітьми, але і з собою

«Підліток працював разом з батьком і ненавмисно перекинув коробку з цвяхами. Ті розсипалися по всій підлозі. Філіп поглянув на батька винувато і сказав:
— Ну ось! Який же я косорукий.
— Це не те, що ми говоримо, коли цвяхи розсипаються.
— А що потрібно сказати?
— Потрібно сказати: «Цвяхи розсипалися — я їх зберу!»
— І все?
— І все».
Керол Двек, «Гнучке свідомість».

У новому році хочу вміти так розмовляти не тільки з дітьми, а й з собою. З собою так не завжди виходить. Але, батя, я намагаюся!

Пусть всем, кому это нужно, удастся отключить беспощадного внутреннего критика, а на его месте взрастить поддерживающего взрослого. Такого, какого у вас, возможно, никогда не было, но которым вы можете стать для себя сами. Давайте наконец выдохнем чувство вины и не будем «мочить» себя там, где можно просто «собрать гвозди».

Поліна Кругликова