Я часто так роблю і це завжди допомагає

Збіглися діти і дорослі, стали допомагати дівчинці звільнитися: смикати її, віддавати накази, ласкаво умовляти і грубо лаяти.

Всі намагалися допомогти. Але дівчинка міцно застрягла. Чим більше їй давали порад і смикали за ноги і за голову, тим міцніше вона застрявала і ридала голосніше. І распухала від криків, сліз і метушні.
Потім підійшов мій тато-лікар і заговорив з дівчинкою про те, що можна підпалити тополиний пух. Красиво горить! Про те, що у кіоск привезли фруктове морозиво. Треба купити! Ось сім копійок, як раз на стаканчик. Про те, що з волоського горіха можна кораблик зробити відмінний. При цьому папа поливав дівчинку олією з пляшки. Дівчинка розслабилася, відволіклася; і її витягли. Тоді служб порятунку не було. Рятували як уміли.

Так вот: пока не расслабишься и не отвлечешься, вылезти и освободиться невозможно. Ещё прочнее будешь застревать в заборе, в ловушке. А советы и дерганья только усугубят ситуацию. Надо отвлечься. Подумать о другом. Прекратить дергаться и дергать других, а то все уйдут в итоге, разводя руками. Ситуация начинает разрешаться, когда перестаёшь напрягаться и истерить. Тогда и вылезешь, скользкий, зареванный, но свободный! Поэтому иногда человека надо отвлечь, тихонько поливая маслом. И все наладится! Я часто так делаю — отвлекаю. И всегда помогает.

Кір'янова Анна