Ви зрозумійте, Льоня не хоче з вами жити!

Сергій дивився у вікно і думав про свою тлінній життя. І раптом пролунав дзвінок у двері. Побачивши на порозі 12-річного сина, він розгубився. Як він сам сюди дістався?

— Привіт, синку! А де мама?

Син відразу почав плакати і розповідати, як сильно його ображали будинку.

Сергій жив з Регіною, як і всі люди. Була у них своя однушка і навіть ділянку за містом був. Здавалося б, живи і радій, але жінка так не вважала.

Їй завжди хотілося чогось більшого. Регіна прагнула до багатого життя, хоча нічого для цього не робила. Сергій дуже переживав з цього приводу, адже не міг покрити всі забаганки дружини, незважаючи на те, що працював на двох роботах.

У них було двоє дітей: 12-річний син і 7-річна донька. Сергій душі в них не чув. Але одного разу він прийшов додому, а там порожньо. Регіна повідомила, що вона пішла, адже покохала іншого чоловіка.

Як з'ясувалося, Регіна знайшла собі багатого "папіка" і переїхала до нього в заміський будинок. Діти залишилися з нею. Сергій дивився на них і не розумів, що ж він тепер буде жити. Надії повернути доньку та сина не було — суд був на боці колишньої дружини. Йому, звичайно, виділили дні для побачень, але це ніяк не могло замінити повноцінне спілкування з хлопцями.

І ось син приїхав сам і сказав, що жити з мамою не хоче. Він умовив сусіда, щоб той підвіз його до вокзалу, а звідти вже сам добирався на автобусі. Сергію треба було якось повідомити про це дружині. Але як? Коли він попередив Регіну, що Льоня у нього, та сказала:

— Ну-ну. Нехай вже ночує, а завтра я його заберу.

Льоня весь вечір скаржився батькові. І вітчим його ображає, і школа погана, і мама часто лається. Але насильно відібрати сина Сергій не міг — довелося віддати його Регіні. Однак на наступні вихідні Леонід знову прибіг.

Регіна була згодна розділити дітей, але її новий чоловік став у позу. Він не хотів віддавати Леоніда. Він наполягав на тому, щоб двоє дітей так і жили з мамою. Але Сергій терпіти подібне не збирався, адже одного разу Льоня показала йому синяк на тілі. Це був слід після виховання дядька Федора.

Тоді Сергій поїхав до нового чоловіка Регіни.

— Федір, ви зрозумійте, Льоня не хоче з вами жити, — сказав він.

— А його ніхто не питає. Як суд вирішив, так і буде. Якщо хлопчисько буде і далі втікати, ми взагалі тебе батьківських прав позбавимо.

Щоб хоч якось відволікти малюка, Регіна повезла його на відпочинок і сказала, що тато поїхав теж. Вона забрала його телефон, щоб той не дзвонив Сергію. А хлопчисько тільки й думав про те, куди міг виїхати батько. Вітчим закидав його іграшками, але це ніяк не вплинуло на ситуацію — Леонід хотів до рідного тата.

Сергій не розумів, що відбувається. Куди пропав син? Чому не дзвонить? Всі побачення Регіна скасовувала і твердила, що їх немає в місті. Весь час він думав лише про те, як повернути сина.

Про своє горе він розповів сусідці.

— Навряд чи вдасться повернути. Він підліток, а діти в цьому віці легко піддаються впливу.

— Ага, ще й новий папа постійно намагається його підкупити. Я так хотів сина на море звозити, не вийшло... — важко зітхнув Сергій.

— Дуже шкода. Я теж з чоловіком розлучилася. Доньку до мами відвезла, адже на роботу ходити треба.

Зустрілися дві самотності. Як з'ясувалося, між ними було багато спільного. Вони, звичайно, не вірили, що в такому віці ще можна побудувати якісь стосунки, але у них вийшло. Сергій вперше довірився жінці після розлучення з дружиною. Олена теж нарешті відкрила двері в своє серце, хоча казала, що більше не збирається виходити заміж.

Коли відбулося наступне побачення з сином, Сергій зрозумів, що Льоня вже віддалився від нього. Він постійно розхвалював Федора і розповідав, як вони ходили разом на рибалку. Виходить, тепер він залишився без сина.

Він крутив кермо і думав про те, що буде далі. А потім вирішив замовити путівки і з'їздити нарешті до моря — він це заслужив відпочинок.

Джерело