— Ти не справляєшся з донькою, віддай її колишньому чоловікові! — каже мати

— Колишній чоловік вже і до мами добрався. Вона тепер мені капає на мізки і вимагає, щоб я віддала Алісу йому. Мовляв, вона з мене мотузки в'є, їй потрібна міцна чоловіча рука. З ним дочка дійсно шовкова, але я не хочу йти на приводу, — зітхає 36-річна Світлана.

Світлана з донькою і мамою живе в провінційному містечку, а її чоловік в Пітері, де вони раніше мешкали всім сімейством. Після розлучення жінка поїхала в рідне місто і обустроилась у маминій квартирі. Все складалося непогано, так як колишній платив хороші аліменти.

Все б нічого, та тільки не може мама з донькою впоратися. Та все спеку дає! Світлана дуже м'яка, поступлива, ось і ведеться на провокації дочки. Уляна Федорівна, бабуся Марини, в шоці від витівок внучки. Дівчинка взагалі не слухає і не шанує маму. Може її обізвати, нахамити і навіть ударити.

— Я пояснювала, що у дочки зараз важкий період. Так вона реагує на розлучення батьків. Але мама зі мною не погоджується — вона твердить, що вся справа у вихованні. Каже, що далі буде гірше, і ніякі психологи не допоможуть. Вона впевнена, що виправити все може тільки батько Марини, якого вона слухається і побоюється, — розповідає Світлана.

Жінка сама розуміє, що ситуація вийшла з-під контролю. Але кричати на доньку вона не може. Вона була вже з Мариною у психолога, але це не дало ніяких результатів. Вона хотіла б отримати якусь пораду, адже реально не знає, як справлятися з донькою, однак ті лише плечима знизують.

— Бери ремінь і постав її на місце! — радить мама Світлана.

Однак Світла навіть думати не хоче про фізичне покарання. Вона не підтримує такі методи виховання. Сама ж Уляна Федорівна у виховний процес не втручається і тільки поджучивает доньку. Суцільна критика і докори. Вона давно умила руки, адже не вона цю кашу заварила.

Пару тижнів тому до дочки приїжджав батько. Вони гуляли разом, відпочивали на ночівлю забирав до себе в готель. Дівчинка дуже прив'язана до батька. Вона його любить і слова в докір ніколи не скаже. Коли дізналася, що вони з татом разом кілька днів, вела себе як дівчинка-пай.

— З зятем Марина веде себе зовсім по-іншому. Добра, усміхнена і вихована дівчинка. Один раз вона намагалася істерику почати, так той тільки на неї глянув — вона відразу ж заспокоїлася! — згадує Уляна Федорівна.

Олег, побачивши, як донька поводиться з колишньою дружиною, теж отетерів. Він знав, що Світлана дуже м'яка, але вона зовсім розпустила дівчисько. Такого в шлюбі не було. Загалом, він сам запропонував забрати Марину до себе на перевиховання. Рік-другий, а потім дівчинка повернеться до мами.

— Ти псуєш дитини! Ти зараз з нею не справляєшся, а що буде в підлітковому віці? Треба вже діяти, адже потім буде пізно, — каже їй колишній чоловік.

Уляна Федорівна підтримує зятя. Тим більше, вона розуміє, що в Пітері навіть школа краще. Секції якісь, гуртки... Світлана зможе вийти на роботу і приїжджати до дочки, коли захоче. Але вона категорично проти. Хоча мама переконує її, що треба подумати про себе. Роки йдуть! Своє життя треба влаштувати, чоловіка знайти!

Колишньому чоловікові Світлана довіряє. Та й чи знає вона, що він відповідальний і вимогливий. Марина теж не проти пожити якийсь час з татом. Однак що-то матері не дозволяє відпустити доньку в інше місто.

— Якщо ти відмовишся, нарікай на себе. Я тобі потім не буду допомагати все це розгрібати. Вмикай голову! — твердить Світлані мама.

А як би ви вчинили на місці Свєти? Що скажете? 

Джерело