— Роди свого і виховуй, а в мої справи не вмішуйся

— Коли моя сестра померла, племінник як раз пішов в школу. Все сталося дуже несподівано, тому треба було вирішувати долю дитини. Найсумніше, що сестра ніколи нічим не хворіла і не скаржилася на погане самопочуття. А тут раз серце прихопило, і все, — згадує 40-річна Галина.

Перед смертю сестра Галини якраз розлучилася з чоловіком. Колишній чоловік був готовий забрати собі дитину, незважаючи на те, що він жив з іншою жінкою. Однак теща не дала йому це зробити — вона вчепилася в онука зубами і сказала, що буде його виховувати.

Так хлопчик і залишився у бабусі. Що діялось на серці у маленької дитини, складно уявити. Занадто багато неприємностей випало на його долю. Та й проживання з мачухою не пішло б йому на користь.

— Мама зробила все для того, щоб батько не брав участь в житті Вови. Але навіщо? Вона навіть від грошей відмовилася з якоюсь метою. Перший час колишній чоловік сестри домагався побачень, лаявся, а потім просто вмив руки. Він розумів, що теща налаштовує сина проти нього, тому побудувати нормальні взаємини з дитиною не вийде. Мама ж обрала неправильну тактику. Вона почала оберігати онука від всіх проблем і все йому дозволяти. А як же по-іншому? Адже він сирота, — згадує Галина.

Галину і її сестру мама тримала все дитинство в їжакових рукавицях. Виховання було жорстким авторитарним. А ось онука вона ростила вседозволеності. Дійшло до того, що вона зуби за нього чистила і одягала його в школу. У хлопчиська взагалі не було ніяких обов'язків.

— Посуд в 7 років не можна за собою помити або хоча б прибрати в раковину? Ми з сестрою в цьому віці робили генеральне прибирання! — сміється Галя.

Вові бабуся дозволяла абсолютно все. Він міг їсти прямо в ліжку, дивитися цілий день мультфільми і ігнорувати домашнє завдання. Помітивши це, Галина спробувала напоумити мати. Та слухати її не хотіла. Мовляв, свого роди і виховуй, а в мої справи не вмішуйся.

Мама ніби тиснула на хворий мозоль, адже знала, що Галина ніяк не може завагітніти. Однак через 6 років диво все-таки здійснилося. На внука бабуся взагалі не звертала увагу — у неї весь світ зійшовся на Вовочку. Вона не згадувала про дочку і її дитині. Спілкування між родичами зійшли на "ні". Вони лише по святах перетиналися.

— Я коли бачила, що виросло з Вови, мені ставало погано. Підлітковий вік став критичним моментом. Племінник міг ночами вдома не з'являтися. Він хамив матері, обзивав її і робив те, що йому заманеться. Однак вона закривала на все очі і не бачила в цьому проблеми, — розводить руками пані Галина.

Зараз хлопцеві 19 років, і він реально нестерпний. Впоратися з ним бабуся вже не може. Він перетворився на справжнього монстра і мати Галини в гріш не ставить. А кілька днів тому Вова взагалі розпустив руки. Бабуся сильно вдарилася об одвірок — довелося викликати швидку.

Тепер вона телефонує Галині і просить про допомогу. Як бути, Галя не знає. Занадто багато часу минуло. А вона ж маму попереджала, що так буде! У Вови немає авторитету. Він взагалі нікого не слухається, тому перевиховати його нереально. Хіба що чоловік Галі візьме ініціативу в свої руки, але він не горить бажанням.

Як би ви вчинили на місці Галини? Усунулися б або брали б активну участь у житті племінника? Що скажете?