Дети и подростки беззащитны перед прессингом действительности, что может негативно повлиять на их самооценку. Поэтому задача родителей и педагогов — помочь им адаптироваться к условиям жизни и сформироваться как полноценная личность. Как можно поспособствовать росту детской самооценки?
Родители и внешняя среда влияют на формирование самооценки. В детские и юношеские годы происходит становление и развитие личности человека. На этих этапах жизни дети и подростки необычайно уязвимы перед внешними влияниями.
5 советов для повышения детской самооценки
Ось рекомендації, які допоможуть дитині сформуватися як особистості і в перспективі стати емоційно зрілим і самодостатньою людиною.
1. Усвідомлення
Дорослі, самі не бажаючи того, вносять свій негативний внесок у формування дитячої самооцінки. Тут можливо (зразок добродушне) висміювання, обговорення якостей і поведінки дитини з третіми особами, принизливі зауваження.
Наша функція полягає в тому, щоб мудро направляти дітей і давати їм зрозуміти, де саме вони помиляються. Але робити це необхідно делікатно і терпляче. Не рубайте з плеча, вибирайте момент, коли можна поговорити спокійно, без емоцій.
2. Що всередині?
Під заниженою самооцінкою криється бажання бути тим, ким в реальності людина (дитина) не є.
Здесь полезно дифференцировать вещи, которые могут или должны подвергнуться коррекции (личностные вопросы), и те, что изменить невозможно (внешность, семья, школа).
Все, що дитина може змінити, важливо підносити у вигляді завдань, цілей, але не надавати додаткового морального тиску на нього. А те, що змінити не можна, вони повинні прийняти і поступово навчитися жити з цим.
3. Самооценка и влияние сверстников
Друзі дитини надають потужний вплив на його самооцінку, адже думка друзів в цьому віці надзвичайно важливо.
Ця гра з друзями може стати простий «терапією»:
1-й коло: Кожен учасник по черзі називає те, що йому найменше подобається в собі самому.
2-й круг: Каждый участник по очереди называет то, что более всего симпатично в каждом из остальных участников (физические данные, черты характера).
Ця гра вчить бути щирими і відвертими. На додачу, діти нерідко відчувають подив, дізнаючись, що певні їх риси захоплюють ровесників.
4. Вчитися і прагнути до кращого
Чтобы ребенок стал эмоционально устойчивым и сильным, его необходимо научить учиться в общем смысле этого слова. То есть стремиться больше узнать о жизни, развивать любознательность в различных сферах (науки, биографии знаменитых людей).
Крім того, батькам зі свого боку важливо навчитися «відпускати» дітей, надавати їм розумну свободу вибору і дій. Нехай вони роблять помилки, на яких будуть вчитися, накопичувати цінний досвід. Часто низька самооцінка дитини стає підсумком того, що його батьки були в ньому також не впевнені.
5. Відпустити, щоб вони повернулися
Существует закономерность: когда вы примете решение предоставить ребенку больше свободы для принятия решений и определенных рисков, он сам придет к вам за советом. И теперь вы уже будете его другом.
Якщо дитина зможе втілити в життя задумане, він буде щасливий і радий результату своєї діяльності.
А якщо він помилиться, то нікого буде звинувачувати в цьому, адже відповідальність в цьому випадку буде лежати на ньому самому. Це цінний життєвий урок.
фото Jessica Drossin