Скупий чоловічий пост.
Я воджу сина в садок. Майже завжди. З двох простих причин:
1. Наша мама йде на роботу раніше папи.
2. Розставання Міті з мамою в саду має вже дуже драматичний забарвлення.
Так що сина в садок воджу по можливості я.
Вчера перед расставанием привычно обнимаю сына и чтобы развеселить кричу громко в группу: «Кого здесь ещё обнять?»
Знаєте, я майже впевнений, що на мій заклик ніхто не відгукнеться, ну жарт і жарт. Я помилився.
Прийшов Женя.
К слову сказать, Женя очень хорошо ко мне относится и называет меня «Папамити». Худенький, с невнятной дикцией и половиной алфавита в арсенале, пришел и сказал — «Обнимите меня пожалуйста»
Це було сказано так тихо і так зворушливо, що я навіть сторопів на мить.
Ми обнялися, і маленькі чоловіки пішли на заняття, а великий пішов витирати навернувшуюся сльозу.
Хтось у мені тоді, дуже давно теж залишився недообнятым напевно))
© Родіон Соловйов
Помогите своему ребенку избавиться от необходимости обманывать хотя бы собственных родителей
Сразу было видно – сmерва. Потомственная, в восьмом поколении.
Представляем вам примеры хитроумной родительской дезинформации, которые могут только восхищать!
This website uses cookies.