Очевидно, що тупизна — річ спадкова

Дочке было шесть лет — училке, проверявшей дочкино развитие, примерно тридцать. И вот она (в порядке проверки развития) спросила:
— Чим вовк відрізняється від собаки?

Донька розсміялася простоті питання (як-ніяк їй було цілих шість років) — і, відсміявшись, відповіла:
— Ну-у, собаку називають другом людини, а вовка іншому людину назвати ніяк не можна.
І знову розсміялася.
— Зрозуміло, — сказала вчителька. І намалювала в графі оцінки мінус. Моя пильна дружина це побачила і поцікавилася, чому, власне, мінус.

Тестуюча відповіла:
— Тому що відповідь неправильна.
Жена поинтересовалась правильным ответом — и была с ним ознакомлена.

Ответ был написан на карточке, лежавшей перед училкой: «Собака — домашнее животное, волк — дикое». Жена спросила:
— Вам не здається, що вона саме це і сказала?
Тестирующая сказала: не кажется. Жена взяла за руку нашу шестилетнюю, отставшую в развитии дочку и повела домой, подальше от этого центра одаренности.

Через год в соседнее пристанище для вундеркиндов привели своего сына наши приятели, и специально обученная тетя попросила шестилетнего Андрюшу рассказать ей, чем автобус отличается от троллейбуса.

Андрюша ничего скрывать от тети не стал и честно ей сообщил, что автобус работает на двигателе внутреннего сгорания, а троллейбус — на силе переменного тока.
Виявилося: нічого подібного.

Просто тролейбус з рогами, а автобус — без. І не треба морочити тітці голову!

Віктор Шендерович