Дайте мені спокійно на старості рік пожити, без дітей і онуків!"
Олександра не подобається той факт, що її мати не хоче їй допомагати займатися з дитиною. Її мати зовсім не хоче приїжджати до дочки й онучки та займатися нею теж не горить бажанням. Її мати впевнена, що раз вона виростила свою дочку, то й місію свого життя виконала, далі нічим не зобов'язана.
Але Олександра в дитинстві постійно їздила до своєї бабусі, та була рада її приїздів, проводила з нею багато часу, гралася. І мати Олександри чекала на онуку, й була рада такій новини, тільки от зараз нічим не допомагає. І Олександрі прикро за свою матір. Бабуся то іноді бере внучку до себе або водить в парк, ну це буквально на пару годин, коли у неї є настрій і бажання.
Нещодавно Олександру покликали в ресторан на День Народження подруги, але мати відмовила в допомозі посидіти з дитиною. Вона сказала, що на вихідних вона відпочиває, а не сидить з дитиною. До речі, тепер Олександра з матір'ю не розмовляє, вважає що та її образила. Але у мене питання — ви ж дитину для себе заводили! У бабусі бачити своє життя і вона не хоче витрачати час на інше. Повністю присвячує все собі.
І ображатися в такому випадку -це дурниці...