Многие родители испорчены идеей равенства со своими детьми. Я считаю эту идею опасной для жизни и для психики детей. Потому, что реальное равенство наступает вместе с равенством возможностей, обеспеченных собственным трудом. И если ваш ребенок этого не осознает, он обречен на постоянные социальные неудачи.
Меня периодически спрашивают, как я отношусь к воспитанию детей и что я считаю правильным.Я исхожу из того, в чем цель воспитания и основная задача, и отсюда уже идут способы и методы.
Цель воспитания – обучить человека решать три задачи
- как регулировать свои эмоции и потребности самостоятельно, а не при помощи других людей
- как обеспечить себя и свои потребности самостоятельно, а не при помощи других людей
- как реализоваться в социуме самостоятельно, а не при помощи других людей
Це все. Все інше – лірика, яка не може замінити ці три завдання, оскільки, якщо ви народили дитину, ви відповідальні за те, щоб воно навчилося ці три завдання вирішувати.
Багато батьків зіпсовані ідеєю рівності зі своїми дітьми.
Я вважаю цю ідею небезпечною для життя і для психіки дітей.
Тому, що реальна рівність наступає разом з рівністю можливостей, забезпечених власним трудом.
І якщо ваша дитина цього не усвідомлює, він приречений на постійні соціальні невдачі.
Тільки факт нерівності здатний мотивувати розвиток навичок. До тих пір, поки ваша дитина вважає, що воно вам одно, у нього немає потреби ворушити дупою, щоб вчитися вирішувати всі ці три завдання.
Родители детям не равны до тех пор, пока дети не решают все эти три задачи самостоятельно. И даже после этого неравенство все равно сохраняется, если родители продолжают расти и развиваться, поскольку мудрость обратного хода не имеет, и мнение таких родителей будет всегда иметь больший вес, чем мнение самого умного ребенка.
Відсутність поваги до досвіду і мудрості людини, який має більші, ніж можливості, вміння та кваліфікацію – це хамство, яке, в результаті, є першою причиною низки граблів на шляху у немовляти, який вирішив, що він ВЖЕ дорівнює тим, кому він реально не дорівнює.
Ідея рівності розбещує і насаджує ілюзії в уми дітей, що вони мають ті ж повноваження, що і батьки, не маючи на це повноваження тих же підстав. Це маячня.
До 21 року ваша дитина має засвоїти кілька простих правил:
1. Ему никто ничего не должен.
2. Правила устанавливает тот, кто платит.
3. Уникальность и гениальность – это основания для развития ЧСВ (чувства собственной важности, гордыни), в реальной жизни эти качества не имеют никакого веса.
4. Реальный вес человеку придают его умения – выстраивать социальные взаимодействия и продавать свои продукты и услуги. Это умения, приносящие реальные результаты в виде полной финансовой и психологической свободы и независимости от других людей.
5. Попытки общаться на равных с тем, кто платит за него и решает его проблемы – это хамство. Хочешь устанавливать свои правила – плати.
6. Для того, чтобы другие люди уважали его границы, вкусы и потребности, он должен это заслужить своим вкладом в общее дело и общий котел. Авторитет с неба не падает.
7. Развитие происходит быстрее всего в тех условиях, которые есть прямо сейчас. Идеальные условия приводят к деградации, а не к развитию, и если он хочет быстро стать магом собственной реальности – он должен принять условия игры таковыми, какие они есть прямо сейчас со всеми ограничениями и проблемами.
Цей квест – і є самий короткий шлях до успіху, процвітання і повній свободі.