Чоловік не відпускає мене на роботу, а я вже не можу перебувати вдома

Втомилася від нудьги в декреті, з радістю б повернулася до свого минулого життя, але чоловік категорично проти. Постійно каже що перебуваючи в декреті не займалася майже нічим по дому, а якщо піду на роботу то будинок зовсім перетвориться на звалище, а його мати з ним тільки погоджується.

Ми вже три роки живемо зі свекрухою в її квартирі. Зважилися на такий крок, щоб простіше було збирати на свою. Свекруха постійно щось вимагає, у неї повно правил які якщо порушити вона вважатиме чимось жахливим.

В той час, що я ходила на роботу перетиналися ми тільки ввечері, але навіть в такий короткий проміжок вона встигала висловлювати своє невдоволення на рахунок всього. Потім я завагітніла і стала працювати віддалено, пізніше пішла в декрет з-за свого стану.

Віддалену роботу ні чоловік не його мати, не вважали за роботу, з цього я стала більше працювати по дому.

— Ходити на роботу тобі не треба, спиш по боргу. Можна і прибрати трохи, і стіл накрити, — казала свекруха.

Хоча в офіс мені ходити і не треба було, але від цього менше не ставало і часу на роботу по дому у мене не було. Тільки на дорогу час не йшло, але як раз після закінчення мого робочого дня, через кілька хвилин приходила свекруха.

— Готової їжі немає, а ти весь день вдома!

— У мене тільки робота закінчилася, я збиралася приготувати вечерю.

— Вже не треба, я сама все зроблю!

Готувати їжу в перерві між роботою не завжди виходило, через це мати мого чоловіка часто скаржилася йому, що я, мовляв, сиджу вдома, а їй ще після роботи готувати і прибирати треба.

Після народження дитини все йшло на нього, багато плачу поганий сон, але через пів року стало набагато простіше.

У ті перші шість місяців я дуже погано спала, і дуже погано себе почувала. я ледве ходила так що про свій вигляд я думати і не збиралася.

Але свекруха весь час твердила що я просто неправильно все робила з-за чого син так часто плакав. Про роботу по дому і говорити нічого іноді я була не в силах навіть поїсти з-за свого стану.

І взагалі ніякої немає, — висловлювалася свекруха при кожному зручному випадку.

— Розпоряджатися своїм часом треба правильно, а не спати вічно. Допомагала б мені краще, — дуже часто казала мені мати чоловіка.

%Звичайно вона говорила неправду, але сперечатися з нею я точно не збиралася, я вирішувала мовчати, щоб сил яких і так немає не витрачати. Чоловік кожен раз чув всі ці доноси від своєї матері, але нічого мені не говорив, а лише просив їй допомагати.

Я завжди намагалася їй допомагати хоч і з маленькою дитиною це дуже складно. Але я думала що краще буду хоч щось робити і отримувати закиди ніж просто нічого не робити.

— Коли дитина в будинку потрібно щодня протирати пил, але дуже ретельно щоб ніяких алергій не було у дитини, — казала свекруха.

Хоча б раз в день мити цю велику квартиру, де повно килимів, це дуже складно. Раз в тиждень таким зайнятися ще можна, але щоб кожен день, ні за що.

— Бодай щось нове приготувала, а то тільки картопля тушкована та курка. У харчуванні має бути велике розмаїття. З таким харчуванням і чоловікові і синові гірше стане.

— Ти тепер мати і дитина тепер на першому місці, — так вона говорила і роздавала вказівки. Прогулянки з дитиною, провітрювати квартиру і багато іншого, при цьому дорікала за мою куховарство, але де мені на неї час знайти.

З-за всіх цих провітрювань і я і син захворіли. Син швидко видужав, а я як-то все не могла.

В садок відправити сина зможемо тільки через півтора року, а я вже не можу тут знаходитися. Вже чоловік зі своєю матір'ю об'єдналися і те ж почав пред'являти, одяг не глажена, їжа на роботу не упакована. І мені стало ясно що якщо я не піду працювати то я просто зійду з розуму.

Вже домовилася з сестрою про допомогу з сином, не за безкоштовно, але зовсім невелика плата. І стала говорити з чоловіком.

— Що ти вже придумала? А з роботою по будинку що? Мама сама з цим розбиратися буде?

— Увечері я буду їй допомагати, як раніше.

— Ти поки вдома знаходишся зробити нічого не можеш, а ти на роботу хочеш. Залишайся вдома, стеж за дитиною і за будинком теж. Чоловік став злитися і сказав що ця тема закрита.

Розмовляла я тільки з чоловіком, але він схоже передав це і своєї матері. І вона вирішила сказати, що я правда повинна спочатку навчитися займатися побутом, а потім вже про роботу думати.

Вже стає важко мовчати і я скоро висловлюся їм обом. Я стала сильно переживати за свій шлюб, і не остання вина в цьому свекрухи.

Джерело