— Мама образилася на мого брата. А вся справа в тому, що він не схвалив її рішення. Вона ж вирішила його колишній дружині квартиру віддати. Їй, бачте, онуків шкода, а у нього є дах над головою, — зітхає 35-річна Кіра.
У Кіри теж є своя сім'я. Останнім часом доводиться піклуватися не тільки про себе, а й про родичів. Брат адже нещодавно розлучився, бо мама ще й квартиру у нього відібрала.
У Кіри в житті теж були такі моменти, коли вони з чоловіком були на крок від розлучення, але зуміли знайти в собі сили і уникнути розлучення. Але у брата, швидше за все, результат один. Він розуміє, що відновити колишні відносини вже ніяк не вийде.
В сімейні баталії Андрія Кіра втручатися не хотіла. І вона б не втручалася, якби мама не влаштувала. Адже вона дуже важко пережила розлучення сина, адже переживає за онуків. Тим більше, Андрій пішов за своєю ініціативою — у нього з'явилася молода коханка.
До невістки Ірина Олегівна завжди ставилася як до рідної дочки. І це не дивно, адже кілька років після весілля Андрій з дружиною жили у мами, лише потім видалася можливість з'їхати. Мати Ірини Олегівни померла, тому вона дозволила молодятам жити в дірі квартирі.
Після розлучення Андрій перекочував до своєї нової пасії, а Олеся з дітьми залишилася в квартирі, яка за документами належить Ірині Олегівні. Повертатися їй, по суті, нікуди, адже сама вона приїжджаючи. Знімати квартиру? За що? Та й вона не винна в тому, що чоловік покохав іншу.
В цей же час Ірина Олегівна сильно захворіла. Саме Олеся за нею доглядала і лікувала її. Молодша дочка жінки теж в цьому брала участь, але не так активно, адже у неї своя сім'я. Однак усі матеріальні питання Кіра і Андрій взяли на себе, адже в Олесі зайвої копійки не було.
З тих пір пройшов вже рік. Спілкуватися з новою дружиною сина Ірина Олегівна не хоче. Як і знати онука, який тільки народився.
Нещодавно вона прийняла важливе рішення і повідомила дочки, що хоче відписати бабусину квартиру колишньої невістки. Бачте, у неї двоє дітей, і розраховувати їй більше не на кого. У Кіри є де жити, у Андрія теж... Чому б не допомогти матері-одиначці? Тим більше, у дочки чоловік хороший, роботящий, вони й самі впораються. Саме тому Ірина Олегівна вирішила, що Олесі допомога найпотрібніша.
Кіра сказилася. Вона явно від мами не очікувала такої підстави, адже вони з чоловіком обговорювали розширення. Вона розуміє, що мама може вирішувати сама, що їй робити з майном, але все-таки вона поступає несправедливо.
Олеся їй, по суті, ніхто. Вона знайде собі нового хахаля і забуде про Ірину Олегівну. Кіра нервує, адже її обурює той факт, що мама завжди ставилася до невесткиным дітям краще. А тут ще й з цією квартирою вчудила.
Кіра не хоче страждати з-за брата. Спадщина має ділитися навпіл. А якщо вона з чоловіком розлучиться, де жити-то буде? Їй би теж свій куток не завадив.
Андрій теж плюється і психує. Він навіть не здогадувався, що мама на таке здатна. Олеся ж дурня з себе корчить. Мовляв, вона нічого у Ірини Олегівни не просила. Кіра і Андрій не вірять у те, що вона матері допомагає з добрих спонукань — спеціально добренькой удавала, щоб отримати квартиру. І ось домоглася свого!
Як бути далі, Кіра не знає. Вона не хоче переривати спілкування з мамою, але і сильно на неї ображена. Олесю так точно бачити не хоче. Просто якось нелогічно виходить: гроші потрібні — так Андрій і Кіра допомагають, а як квартира, так Олесі дістанеться. Маячня якась!
Чи є сенс Кірі звертатися в суд? Чи має вона право в чомусь дорікати мати? Що скажете?