Сповідь чоловіка, який побував на пологах своєї дружини

Я ридаю не соромлячись нікого... все в пологовому шанобливо дивляться на мене... і приносять свої вітання... а я стою весь в соплях і реву...

Текст повністю відповідає викладеному автором.

Нас з вагітною дружиною ліфтом піднімають на 6 поверх... прямо у відділення для породіль... місце, де на світ з'являються дочки і синочки... місце, де нога звичайного смертного мужика ще не ходила!!! Нас заселяють в одномісну палату... Розміщуємося... в сусідніх кімнатах не замовкають стогони і крики бідних породіль...і тут до мене починає доходити, в якому місці Я ОПИНИВСЯ І ЩО МЕНЕ ЧЕКАЄ ДАЛІ!!!

В моїй голові купа божевільних думок, не сумісних з моїм звичайним уявою... я борюся зі страхом, і любов до матері мого дитини таки перемагає. У нас дуже слабкі перейми, тому вирішили нас «проколоти»... ПЕРЕЙМИ – це складно... І ТАК НЕЛЕГКО МЕНІ В ЖИТТІ НЕ БУЛО!!!

Дружині ставлять крапельницю... бачу, що голка не така, як треба... вибігаю в коридор, на всю горлянку ору «СЕСТРАААаа»... у пологовому всі майбутні матусі затихли... потім двох раптово відправили на стрімкі пологи (потім матусі мені навіть «спасибі» сказали).

З шостої ранку до двох годин дня... не відходив від дружини... навіть в туалет колись вийти... Вона просить лікарів, щоб ШВИДШЕ народити... увечері до нас додому доставлять пральну машинку, потрібно зустріти... До двох годин дня я страшенно втомлений, ніби після перенесення складу використаних підгузків. Коли нас переводили з палати в родзал я хотів розчинитись... впасти в непритомність, в кінці кінців...

Але, на жаль... СУТИЧКИ!!! О ГОСПОДИ ЦЕ ПОЧАЛОСЯ!!! ТУЖУСЬ В УНІСОН ДРУЖИНІ... НА МОЇЙ ШИЇ ЗАРАЗ ЛОПНУТЬ ВЕНИ... ОЧІ НАЛИТІ КРОВ'Ю... (ще трохи, і народити б мені довелося на пару з дружиною... тільки мій «плід» був би неприємністю для тих, хто був присутній у залі) :)))...

БОЖЕВІЛЬНИЙ ОР ОСТАННЬОЇ СУТИЧКИ... МОВЧАННЯ (через пару-трійку секунд, здавалися мені вічністю, я, напевно, встиг посивіти)... і тут, наше маленьке скарб своїм дитячим і безневинним криком дало зрозуміти, що ось... я народилася!... Я хочу радіти кожній миті... і мені плювати на всіх, крім матусі і папули.

Чую від акушерки, що я став батьком чудової дівчинки... А я ридаю не соромлячись нікого... все в пологовому шанобливо дивляться на мене... і приносять свої вітання... а я стою весь в соплях і реву...

СПАСИБІ ВАМ, ЛЮБІ НАШІ ЖІНКИ!!!

Джерело: russpil.ru

Клуб батьківського майстерності