Донька перестала виявляти бажання спілкуватися з бабусею. Мало того, вона починала ридати, коли я пропонувала їй на вихідні провідати бабусю. А причиною такої реакції стало те, що моя мама залишала мою доньку, якій всього шість років, з її двоюрідним братом, а йому два. І що ще гірше, якщо щось йшло не так, мама починала кричати на мою дочку і сильно обурювалася, що вона не догледіла, або щось в цьому роді.
У мене з чоловіком є донька, якій шість. Звуть її Аліса. Ще трохи і вона перестане бути єдиною дитиною в сім'ї, я вагітна хлопчиком. Я ще не пішла в декрет, тому донька дуже часто проводить час з нянею, так як садочок закритий на карантин.
Зазвичай няня сиділа з дочкою півдня, тому що потім їй займалася свекруха. Моя ж мама не хотіла вникати в це все, і не проводила час зі своєю онукою.
Але ось нещодавно мама стала пенсіонеркою, вдома сидіти стало нудно і вона запропонувала, щоб я віддавала Алісу їй.
— Давай ми з тобою так домовимося, ти мені будеш платити невелику суму, а я буду все робити для Аліси. На гуртки водити, гуляти мені. Все одно дешевше вийде, ніж платити за няню.
Я дала добро на її пропозицію, всяко краще залишати дитину з бабусею, ніж з нянею. І свекруха відпочине заодно.
Місяця два донька із задоволенням ходила до бабусі, але потім почала відмовлятися від візитів до неї.
— Я не хочу до бабусі йти, мені атм не подобається. – говорила донька, але нічого виразного я від неї не могла почути.
Ось уже місяць я мучуся з тим, що дитина не хоче ходити до бабусі, але і в дитячий садочок зараз ходити не може. Я все намагаюся розпитати чому так, але донька мовчить. Нічого не розповідає мені.
У мене десь тиждень тому сталася нп на роботі, тому нас відпустили набагато раніше. Я вирішила, що поїду і заберу свою доньку у мами. Вирішила не телефонувати заздалегідь, зробити сюрприз.
Відчиняються двері, і я бачу, що моя дочка вся в сльозах. Почала питати, що з нею сталося, і як з'ясувалося, моя мама стала кричати на неї. А все із-за того, що її двоюрідний брат, Гоша, висипав на себе кашу, а дочка моя не встежила за ним.
Мама сказала, що їй дісталося за справу, тому що вона попросила постежити за Гошею, а дочка відволікаючись.
— Як ти собі це уявляєш, вона ж такої ж дитина? Добре доглянути, а навіщо її карати?
Мама сказала, що від нас у неї голова болить, взяла Гошу до себе і пішла в іншу кімнату. Я зібрала дочку і ми поїхали, а мама навіть попрощатися не вийшла.
Поки йшли додому донька стала розповідати все що з нею відбувалося. Як виявилося мама часто змушувала її сидіти з Гошею, а потім висловлювала претензії, що вона робить це неякісно.
Як виявилося, мама зовсім не стежила за дітьми.
— Бабуся по телефону говорить постійно. Каже, що я сиділа поруч з Гошею і ми тихенько грали, щоб її не відволікати. Гоша не слухає мене, і вчора впав і вдарився. А бабуся мене покарала.
Я була шокована, що мама так чинить зі своєю онукою. Вирішила уточнити у мами, чи правду мені каже донька.
— Так, я прошу Алісу посидіти з братом. Я зараз почала працювати, на замовлення шию речі, а ти знаєш що мені потрібна тиша. Що я такого прошу у неї, просто за братом доглянути?
Я мамі намагалася пояснити, що таке поведінка є неприйнятною.
— Не вигадуй, вона доросла дівчинка, і я нічого страшного в неї не попросила.
Я прийняла рішення, що відпускати доньку більше до неї не буду. Вона не наймалася няньчити молодшого брата. Якщо мама бере Гошу до себе, то хай сама розбирається. Тепер будемо їздити тільки разом з донькою.
Мама не вважає, що в цій ситуації вона винна, і думає, що я просто до неї чіпляюся. І навіть не знає чому я відмовляюся від такої її допомоги.