Марина Геннадіївна вийшла на прогулянку зі своєю подругою. У тій вже онук є, ось і котить поперед себе візок. А одинока старенька лише зітхає від заздрості.
— Я так втомлююся з онуком, що ти собі не уявляєш. Коли приходжу додому, просто з ніг валюся. Дітям допомагаю, а у себе прибрати і приготувати не можу, адже часу не вистачає. Онуку ось рік виповнився, так він став таким активним і допитливим! Навіть на хвилинку залишити не можна! Швидше б вже сад... Але я розумію, що молодим без моєї допомоги було б непереливки, адже їм потрібно виплачувати іпотеку. Коли дочки запропонували хорошу посаду, я не змогла їй відмовити. Вони планували шукати няню, але як таку крихітку на чужу людину залишити? Ось і підхоплюю їх завше рятую, — скаржиться подруга.
— Я була б щаслива на твоєму місці. Навіть б обійшлася без саду і сама б онука до школи готувала. Це ж таке щастя! От уяви, якщо б його не було, чим ти займалася? Сиділа б одна біля телевізора і нудьгувала. У дітей свої турботи, їм до ставриков немає справи, — відповіла Марина Геннадіївна.
— Твоя Ксенія ще родити не збирається? Адже їй скоро 35 років!
— Ага, але надія згасла. Не хоче вона народжувати, хоча зі здоров'ям все відмінно, та й з грошима проблем немає. Однак відмовляється занурюватися в сімейні клопоти.
Ксенія ніколи не була заміжня і не збирається. Вона посилено займається кар'єрою і живе так, як їй хочеться. Звичайно, відносини трапляються, але вона ні до чого серйозного не прагне. Якось навіть з'їхалася з одним молодим чоловіком, однак через кілька місяців повернулася назад до батьків.
— Вона ж тоді з нами жила. Ми з чоловіком думали, що в неї депресія, рана на серці після розставання. Ми ж взагалі не знали, чому вони розійшлися. Але ні! Ходила весела по квартирі і пісні співала! — зітхає Марина Геннадіївна.
Вона вирішила поговорити з донькою. Все-таки були серйозні стосунки, чому раптом розбіглися? Вона почула відповідь, який явно не очікувала:
— Мам, це просто не моє. Я зрозуміла, що не хочу жити з чоловіком разом і проводити час пліч-о-пліч цілодобово. Не подобається мені вести всі ці розмови, підлаштовуватися під нього і вважатися з його планами. Я хочу в кіно, а він — на дачу. Я хочу книжку почитати, а він тягне мене до друзів. Навіть покупки треба узгоджувати. Хіба можу я тоді стати щасливою?
Марина Геннадіївна ще тоді помітила егоїстичний настрій дочки. Але Ксенія лише додала, що сімейне життя не для неї. Тим більше, Павло, її молодий чоловік був налаштований серйозно — хотів одружитися і задуматися про поповнення. Це дівчину і злякало.
— Романи у неї часто трапляються. Вона собі купила квартиру, там вона зі своїми чоловіками і зустрічається. Але довго відносини не тривають — Ксенія сама ініціює розрив. Вона навіть у відпустку одна їздить, щоб ні під кого не підлаштовуватися. Ось така вона у мене, — мало не плаче Марина Геннадіївна.
— Може, вона просто не зустріла свого чоловіка?
— Мені здається, що їй навіть велика любов не потрібна. Не страждає донька і ні до чого не прагне. Їй подобається її самотнє життя. Я їй пропонувала хоч для себе дитину народити, але вона сказала, що не хоче витрачати час на памперси і пелюшки. Коли ми з чоловіком зрозуміли, що переконати її не вдасться, зам'яли цю тему.
Ксенія вже купила дві квартири. В одній живе, а іншу здає в оренду. Зараз вона живе в повному достатку, їздить на дорогій іномарці і може дозволити собі подорож в будь-який момент. Про батьків теж дбає і всіляко їм допомагає. Однак свою сім'ю заводити не хоче.
— Хоч би дитину народила. Виходить, що навіть онуків у нас ніколи не буде. Ксенія не розуміє, що залишиться одна на старості років. Тоді вона все зрозуміє, але буде вже занадто пізно. Прикро те, що наш рід перерветься, немає більше спадкоємців, — розводить руками Марина Геннадіївна.
Марина Геннадіївна з чоловіком хотіли двох дітей, але так сталося, що друга вагітність закінчилася плачевно. Після складної операції жінці сказали, що більше народити малюка вона не зможе. Цю історію Ксенія знає, однак її зовсім це не збиває з шляху — народжувати вона не хоче.
— Я намагалася дочки пояснити, що її потяг йде. Заміж виходити ніхто не змушує, але народити дитину треба! — говорить Марина Геннадіївна.
Ксенія не збирається змінювати спокійне життя на склянку води в старості. Вона вкладається в своє майбутнє і збільшує дохід. Слава Богу, у зрілому віці Ксюша буде мати фінансову подушку, яка і вирішить всі її проблеми. А народжувати для продовження роду вона не бачить сенсу. Не королі ж якісь!
Марина Геннадіївна із заздрістю заглядається на чужих онуків. Ну і покоління росте! Живуть для себе і зовсім не думають про майбутнє. Не бачать вони щастя в дітях і домашній затишок.