3 основные задачи, которые обязан решать ваш ребенок

Многие родители испорчены идеей равенства со своими детьми. Я считаю эту идею опасной для жизни и для психики детей. Потому, что реальное равенство наступает вместе с равенством возможностей, обеспеченных собственным трудом. И если ваш ребенок этого не осознает, он обречен на постоянные социальные неудачи.

Меня периодически спрашивают, как я отношусь к воспитанию детей и что я считаю правильным. Я исхожу из того, в чем цель воспитания и основная задача, и отсюда уже идут способы и методы.

• как регулировать свои эмоции и потребности самостоятельно, а не при помощи других людей
• как обеспечить себя и свои потребности самостоятельно, а не при помощи других людей
• как реализоваться в социуме самостоятельно, а не при помощи других людей

Це все. Все інше – лірика, яка не може замінити ці три завдання, оскільки, якщо ви народили дитину, ви відповідальні за те, щоб воно навчилося ці три завдання вирішувати.

Я вважаю цю ідею небезпечною для життя і для психіки дітей.

Тому, що реальна рівність наступає разом з рівністю можливостей, забезпечених власним трудом.

І якщо ваша дитина цього не усвідомлює, він приречений на постійні соціальні невдачі.

Тільки факт нерівності здатний мотивувати розвиток навичок. До тих пір, поки ваша дитина вважає, що воно вам одно, у нього немає потреби ворушити дупою, щоб вчитися вирішувати всі ці три завдання.

Родители детям не равны до тех пор, пока дети не решают все эти три задачи самостоятельно. И даже после этого неравенство все равно сохраняется, если родители продолжают расти и развиваться, поскольку мудрость обратного хода не имеет, и мнение таких родителей будет всегда иметь больший вес, чем мнение самого умного ребенка.

Відсутність поваги до досвіду і мудрості людини, який має більші, ніж можливості, вміння та кваліфікацію – це хамство, яке, в результаті, є першою причиною низки граблів на шляху у немовляти, який вирішив, що він ВЖЕ дорівнює тим, кому він реально не дорівнює.

Ідея рівності розбещує і насаджує ілюзії в уми дітей, що вони мають ті ж повноваження, що і батьки, не маючи на це повноваження тих же підстав. Це маячня.

До 21 року ваша дитина має засвоїти кілька простих правил:

1. Ему никто ничего не должен.

2. Правила встановлює той, хто платить.

3. Уникальность и гениальность – это основания для развития ЧСВ (чувства собственной важности, гордыни), в реальной жизни эти качества не имеют никакого веса.

4. Реальный вес человеку придают его умения – выстраивать социальные взаимодействия и продавать свои продукты и услуги. Это умения, приносящие реальные результаты в виде полной финансовой и психологической свободы и независимости от других людей.

5. Попытки общаться на равных с тем, кто платит за него и решает его проблемы – это хамство. Хочешь устанавливать свои правила – плати.

6. Для того, чтобы другие люди уважали его границы, вкусы и потребности, он должен это заслужить своим вкладом в общее дело и общий котел. Авторитет с неба не падает.

7. Развитие происходит быстрее всего в тех условиях, которые есть прямо сейчас. Идеальные условия приводят к деградации, а не к развитию, и если он хочет быстро стать магом собственной реальности – он должен принять условия игры таковыми, какие они есть прямо сейчас со всеми ограничениями и проблемами.

Цей квест – і є самий короткий шлях до успіху, процвітання і повній свободі.

Ніна Рубштейн

Джерело: econet.ru